Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/319

Ця сторінка вичитана
— 287 —

Преславного запорожця
Павла Кравченка-Наливайка:
Я стар чоловік, нездужаю встати.
Буду ёму пораду давати,
По-батьківськи научати,
Як на ляха стати.
Тепер прелютая година
На нашій славній Україні:
Не мені вас, братця,
На ляха водити;
Не мені тепер старому
Булаву носити.
Нехай носить Наливайко
Козакам на славу,
Щоб лякались вражі ляхи
У своїй Варшаві!“

Громада чмелем загула,
І дзвони задзвонили;
Гармата заревла,
І бунчуками вкрили
Преславного запорожця
Павла Кравченка-Наливайка.



 


Швачка.

„Ой не пьється горілочка,
Не пьються й меди;
Не будете шинкувати,
Прокляті жиди!
Ой не пьється теє пиво,
А я буду пить;
Не дам же я вражим ляхам
В Україні жить.
Ходім, батьки-отамани,

У Хвастов в неділю,