Сторінка:Кобзарь Тараса Шевченка. Частина трета (1895).pdf/33

— 23 —

не геть-то вельми перебірав своїма підручниками і до своєї високої особи наближав як раз саме дрантя; дрантя найбруднїйше, прикрите мундіром полковника та шестьома сотнями крепацьких душ. Справа отся ось якого змісту. Наш комендант Іраклїй Олександрович Усков був ще в Оренбурзї, добре знаємий з отим-от полковником і аристократою Киревським. Тодї як останнїй виїздив до Петербургу, Усков прохав єго очевисто, а потім і листами, вже з Новопетровського, вдаючись до єго потроху яко до химіка і до знавця фотоґрафічного дїла, щоб прислав єму з Петербурга камеру і все, що треба до неї. Киревський листом висловив на те радо свою згоду услужити приятелеви і казав прислати до єго 350 рублїв. Усков зараз же ще торік у вереснї послав ті гроші. Прийшла від друга відповідь, що він гроші отримав і камера з химічними додатками і з усїма пристроями до неї прийде тодї й тодї: визначив місяць і день. Та на отсьому усе дїло й скінчило ся. Шляхетний і услужливий друзяка наче у воду канув. Іраклїй Олександрович гадав собі, гадав без кінця тай подумав, що друзяка єго чи не поплив на Хароновому пароходї погуляти в елисейському парку. Не можна-ж було інакше й гадати, щоб що інче спричинило ся мовчанню приятеля. Аби гаразд запевнити ся в отсїй-о нестеменній істинї, я, відповідно прозьбі Іраклїя Олександрова, написав до мого приятеля Марковича, щоб він розпитав ся тай відписав до мене: що стало ся з отим полковником К.? Від Марковича відповіди ще нема; але от з „Русск. Инвалид“-у знати, що той услужливий друзяка виїхав 16 мая з Петербурга в Москву. А з Оренбурґа прийшла до коменданта звістка, що новий ґенерал-губернатор Катенін приняв до себе полковника К. теж за „чиновника особыхъ порученій“, але він по якимсь там „домашнїм“ причинам подав ся в одставку. З усього отсего видко, що дїдич, володар 600 крепаків, аристократа, підручник ґрапа Перовського, на останку полковник Киревський п… і нїкчемна ганчірка. Іраклїй Оле-