13. Сегоднї написав, а пошлю завтра лист просьбу до грапа Ф. П. Толстого. Благаю, щоб попрохав, кого там треба, аби дозволено менї жити в Петербурзї і ходити в академію. Здаєть ся, лист удав ся добре. Овсянников каже, що під нужду з мене був би неаби-який писака прозьб. Побачимо, чи пожнемо плоди з сего хитрого твору.
Сегоднї-ж написав листа до М. С. Щепкина: прохаю, щоб побачити ся нам денебудь на хуторі в околицях Москви. О! який я був би радий побачити отсего славного артисту-ветерана!
14. Почав патрет M-me Варенцової. Дебела, кавалєр ґард-панї. Жіночливого нема нїчого, навіть самої звичайної дженджуристости нема.
15. Одержав листа від мого любого Бронислава[1]: вболїває, що єго батько занедужав. Рекомендує менї свою приятельку, якусь Олену Скирмонд. Вона, каже, кохає штуку, любить маріти і взагалї людина екцентрична. Се теж не добре; але-ж все таки лїпше нїж нова моя знаєма Варенцова. Правда, що й вона людина екцентрична; тількі вона згуртувала ся не на поезиї, не на штуцї, а на конюшнї, та на псарнї. А про те!.. може і се свого кодла поезия!
16. Скінчив патрет своєї голїнної амазонки і почав малювати з дитини її любої. Хлопчик лїт пяти; мазун, буде колись собачником, камер-юнкером і взагалї людиною ледачою.
17. Був з візитом у В. І. Даля. Добре зробив, що нарештї таки відважив ся на сей візит. Даль повитав мене вельми привітливо. Розпитував про своїх оренбурських знаємих, що не бачив їх з року 1850 і прохав мене заходити до єго по просту, яко до старого приятеля. Не мину покористувати ся з таких приязних запросин, тим паче, що мої нижгородські знаємі почали потроху ледащіти.
18. Сеанс у Варенцової вийшов якийсь млявий, невданий. Від Варенцової зайшов я по сусїдству
- ↑ Бронислава Залїского. Перек.
