Сторінка:Княжна Галиця.pdf/18

Цю сторінку схвалено

Тевтата. Вже скінчилася блуканина, вже є в них нова батьківщина.

Князь Брян не гаявся. Велів рубати могутні дуби й тиси та тесати їх і сушити, щоб були придатні під будову города. Насамперед місце, де мав станути город, обкопали глибокими ровами, за якими насипали високі вали.

Не довго тривало й на самій горі пишався вже терем князя Бряна, збудований із твердої тисини[1], покритий покрівлею з пахучої кедрини[2]. З кедрини були теж прикраси на стінах терему.


3. ЗАРУЧИНИ.

Велике було свято, коли князь Брян справляв уводини в терем. На святі були не тільки всі рутени, але й визначні мужі сусідніх племен, що жили тут із давних давна. Прибув і князь карпів[3] Біл із сином Делем.

Дель — це був стрункий, чорнявий дванацятилітний юнак. Чорні довгі кучері спадали йому на рамена; очі мав чорні як вуголь.

Княжна Галиця з княгинею Тарною доглядали, щоб гостям не збувало ні на їді, ні на питтю.

Княжич Дель відразу звернув увагу на молоденьку князівну.

 
  1. Тисина; тис (Taxus Baccata), кущ або дерево, вже вигибає. В Княждворі коло Коломиї на просторі трицяти морґів напроти села Іванівці є найбільший тисовий ліс в Европі, (коло 20 000 тисів), власність державна.
  2. Кедрина, (Pinus Cembra) Росте в Карпатах на границі лісів і жерепу, дерево високе на 20-30 метрів.
  3. Карпи, словянське, а може трацьке племя, що жили над горішнім Прутом і над Дністром.