більші переслідування прийшли за короля Ягайла. Сей король відібрав від православних маєтности, що належали до галицької митрополії і віддав їх латинському арцибіскупови. Галицьке духовенство хотіло боронити своєї церкви, але король в страшний спосіб примусив його до мовчанки: „галицьких крилошан воджено з крилоса на поворозі і плавлено їх через Дністер“ — так говорять про се старі записки… Церковні доходи з Крилоса віддав оден з пізнійших королів галицькому старості, він мав стягати з духовенства податки, судити церковні справи і т. и.
Так прийшов занепад Галича. Давний город українських князів став нужденим місточком. Деяке значіння мав Галич тільки завдяки свойому замкови. Замок на новому місці, де є теперішні руїни, поставлено коло 1370 р. В ріжних війнах і облогах він був зруйнований, пізнійше його перебудовано. Укріплено також місто, в 1727 р. місто було окружене з трьох боків валом, а на нім було 5 башт із брами до вїзду. Замок мав муровану браму і склеп, де ховали урядові книги; при брамі були й комори, де міщане ховали свої річі підчас воєнної небезпеки. Башт було кілька, одні муровані, инші деревляні, але всі були дуже зруйновані; гармат було 10. Пізнійше відновив замок староста Андрій Потоцький, поставив нові мури, вали і т. и. В 1661 р. було в замку 20 гармат більших і 34 менші; в бочках ховали порох, кулі та инші військові прилади. В 1767 р. замок був знов зруйнований; мури потріскали і порисувалися, сходи погнили, брама не замикалася. При кінці XVIII. ст. замок завалився зовсім і дотепер залишилися з нього невеликі останки.
На удержання замку платили міщани ріжні податки. Так 1405 р. з кождого лану платили господарі по 1 зол. та колоду вівса і пів колоди жита. В 1572 р. зложили міщани податку 21 пнів пчіл, 12 вепрів і 9 зол. грішми. В 1611 р. Галичани не платитили вже данини від пчіл і волів, але мали робити всяку роботу, косити сіно, ловити рибу і т. и.; тільки селяни давали до замку весною сир і вівці, а також десятину від свиний.
Про ремесла, промисли і заняття галицького міщанства знаємо не багато.
В 1572 р. було в Галичі 7 священиків, 11 шевців, 10 різничих лавок, 31 жидівських домів. В 1627 р. було 6 священиків, 24 доми Караітів, кілька домів жидівських;
