Сторінка:Княжий город Галич (1923).pdf/12

Цю сторінку схвалено

В святочні дні відбувалися на княжім дворі забави і бенкети. Столи заставляли срібними мисами, золоченими чарками і иншою дорогою посудиною; подавали всякі страви: гуси, лебеді, журавлі, голуби, кури, заяці, оленину, вепровину, телятину, воловину, — все те приладжене на ріжний спосіб; пили всякі напитки, найбільше вино, мід чистий і мід варений з корінням; богато кухарів трудилося, обливаючися потом, инші знов слуги бігали носячи тарелі, инші тримали срібні умивальниці, инші посуди з гарячою водою, инші фляшки з вином, инші махали обережно для прохолоди. Кімнати прикрашені по княжому, всюди було повно килимів з витканими узорами, столи і лави застелені дорогими прикривалами. При бенкеті пригривали музики на гуслях, дудах, сопілках, трубах, инші співали пісні в честь князів, инші танцювали, оповідали байки і сміховинки. Деколи, особливо як приїхали гості з далеких країв, відбувалися лицарські ігрища, турніри; лицарі визивали себе і боролися з собою на конях у повній збруї, хто кого побідить.

Деколи окривалося ціле місто сумом, тоді — як умер князь; по всіх церквах гуділи тоді дзвони, всі люди прибирали чорні убрання на знак жалоби. Але недовго по похороні приходили знов святочні дні, як засідав на столі новий князь; тоді знов дзвенів Галич піснями і весіллям.

V.
(Останні галицькі князі. Занепад Галича.)

Часи князя Данила се були останні хвилі слави Галича; недовго почався занепад.

В 1240 р. прийшов на Україну страшний напад Татар, дикої орди, що прийшла з далекої Азії. Татари перейшли цілу Україну і знищили її огнем і мечем. Упав тоді золотоверхий Київ, упав Володимир, прийшов кінець і на инші городи. Тоді також знищили Татари Галич. В який спосіб се сталося, не знаємо нічого; Галич лежав в руїнах і не піднісся вже ніколи до дальшої слави. Одинока вана подія, яка сталася в Галичі в пізнійших часах, се було засновання галицької митрополії 1302 р.; давнійше Галичани належали до київського митрополита, тепер замешкав в Галичі новий галицький митрополит. Імена галицьких митрополитів знаємо такі: Ніфонт, Петро, Гавриїл, Теодор; але вже сорок літ пізнійше митрополія в Галичі упала.