лека, від Чорного моря, привозили до Галича грецьке вино, полудневі овочі, пахуче коріння, дорогу посудину, східні убрання, збрую. На инші з поспіхом накладали галицькі товари, дерево, мід і віск, скіри і футра, збіже, сіль — все те ішло Дністром до моря і дальше в грецькі і азійські країни. Над берегом ходили купці, — одні місцеві, з Галича, инші з чужих земель, Араби, Татари, Жиди, Італійці, Серби, — говорили всякими язиками. Порядку пильнували княжі урядники, митники і осмники; вони мусіли бути при кождім купці й продажі та збирали оплати з купців. Князь мав з торговлі великі доходи.
Але на торговлі збирали й міщани великі достатки; богацтво знати було всюди. Боярські і міщанські маєтности розтягалися далеко за містом; неодин мав тоді власні фільварки, великі стада худоби, численні стоги збіжа, богато слуг; доми Галичан виглядали як двори, обістя були широкі, комори повні всякого добра. Як виїздив з дому богатий боярин, то їхав в дорогій одіжі, з золотими ґудзами, перетиканій золотом і сріблом, з дорогими ланцюгами на грудях; вели перед ним коні прибрані богато, а з заду поспішала юрба слуг і підлесних прислужників. Жіноцтво ходило в показних футрах, на руках носило срібні бранзолєти, вухах і волосю золоті ковтки, на головах вінці з дорогим камінням, — побренькували золотом і сріблом. Церкви були муровані, прикрашені різьбленими стовпами, в середині уладжені з розкішю; підлоги були з ріжнобарвних цеголок, вікна з ріжноцвітного скла, стіни з білого і зеленого мармору, деколи мальовані в гарний спосіб. Образи й ікони світили від золота.
Найбільший рух був на княжім дворі. Тут збиралися всі визначні бояри і міщани, черці і світське духовенство, чужі купці і гості; княжа палата все була повна людий. Богато було й княжих урядників. Княжим двором заряджував дворецький, що мав під своїм доглядом все господарство, а в неприсутности князя вів провід у цілім городі. Княжу канцелярію мав у своїх руках печатник; він підписував всі княжі грамоти і листи та державні документи. Стольник пильнував княжого стола, покладчик мав нагляд над спальнею, ключники і тивуни займалися иншим господарством; до нижчої служби уживали дітських або отроків. На двір сходився нарід з усіх сторін, бо тут був осідок всіх урядів, тут можна було полагодити всі справи, які хто мав. В товаристві значнійших бояр
