Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/88

— 80 —

87.

Тихо в полі, гай темніє,
Наступає літній вечер;
Зло́тий місяць в синім небі
Любим проміннєм леліє.

Десь блищить водиця тиха,
Край струмка цвірчить десь коник,
Чутно пле́скіт у струмочку,
Чутно, як хтось дише стиха.

У струмочку ельфа красна
Там купається самотна,
І блищить при місяче́ньку
Іі постать біла, ясна.

Л. У.

---

88.

Темна нічка на дорозі, —
Я втомивсь, болить серде́нько; —
Тихий промінь благодатний
Ллє на землю місяченько.

Любе місяця сіяння
Прожене темно́ту ночі,
Стихнуть в серденьку страждання
І роса умиє очі.

Л. У.

---

89.

Смерть — се ніч спокійна, тиха,
А життя — се день гарячий;
Вже темніє, я втомився,
В день прийняв не мало лиха.