„Що чуєш ти в гомоні вітру?
Чого біла ручка тремтить?“
— „Ох, друже, не вітру то гомін!
То співи русалок лились,
Мої то співали сестриці,
Їх море пожерло колись”…
10.
Місяче́нько із-за хмар
Понад сивим морем сяє,
І широкі, й золоті
Смуги в ньому прокладає.
Я над берегом блукав,
Білі хвилі там гуляли
І тихесенько міні
Щось солодке промовляли.
Нічка довга та сумна,
Я не хочу більш мовчати;
Гарні мавки! Йдіть сюди
І співать, і танцювати!
Тіло й душу — все беріть,
Хай то буде вам дарунком,
Я голівоньку схилю
Вам на лоно з поцілунком!
Ви співайте, лоскочіть,
Утішайте та цілуйте,
І до смерті ви мене
Зацілуйте, замилуйте!
