Сторінка:Книга пісень Гейнріха Гейне. 1892.pdf/29

Цю сторінку схвалено
— 21 —

Одні, тим, що любили,
Другі, тим, що кляли́.

Котра́ ж мені найбільший
Жаль серцю завдала́, —
То тая не любила
Мене і не кляла́!....

Л. У.



48.

На ли́ченьку у те́бе
Цвіте весна́-красна́,
А в се́рденьку холодна,
Суворая зіма.

Це все мине, як завжді
На світі все мина́, —
Зіма на личку буде,
А в се́рденьку весна.

М. С.



49.

Коли розлучаються двоє, —
За руки беруться вони,
І плачуть і тяжко зітхають,
Без-ліку зітхають смутні.

З тобою ми в двох не зітхали,
Ніколи не плакали ми;
Той сум, оті тяжкі зітхання
Прийшли́ до нас зго́дом сами́.

М. С.