Ільза.
Зовуся я Ільза принцесса,
Зовуть Ільзенштейном мій дім;
Хто щастя захоче дізнати, —
До мене в мій замок ходім!
Головоньку там тобі змиє
Джере́ло ясно́ї води,
Там всі свої жалі забудеш, —
Мій смутний молодче, ходи!
Впадеш там в кохані обійма
На білиі груди мені,
І мріями будеш літати
У давні часи чарівні.
Я так тебе пестити буду,
Тебе покохаю сама,
Як владаря Гейнріха сво́го, —
Вже ж Гейнріха мо́го нема.
Хай мертві лежать в домовині, —
Живим треба в світі пожить;
А я ж бо вродлива, мов квітка,
І серце веселе тремтить.
Ходи лиш до мене до замку,
З кришталю мій замок ясни́й,
Там лицарі й панни і джури
Заводять таночок дивний.
