Хто бував у Кремянці, той знає, які чудово мальовничі околиці його. Саме місто тихесенько притаїлося в долині, а навколо його розляглися Авратинські гори. Чудові сі гори весною, коли зазеленіють їх ліси, прекрасні вони і в осени, коли червлена риза щиро покриє їх косороги, а сизо-димчаті хмари повільно попливуть над їх вершинами. Гори сі довгою низкою тягнуться із південного сходу ізникають десь далеко, аж по той бік кордону, де синіють галицькі простори. Серед гір єсть багато затишних долин, де туляться хуторі й маленькі села. Кажуть, що колись так само притулився й Кремянець, бо ніхто напевне неможе сказати, коли і хто його почав будувати?
Східна частина міста прикривається височезною крутою горою Боною, яка є найвищим місцем всієї Волині і здіймається над рівнем моря щось аж на цілих 1328 футів. Отут-то на сій горі й спочивають великі руїни минулої слави. Часи княжого панування скрашалися частими війнами, а через те кождий князь старався збудовати собі міцну крі-
