однакоже академія безъ указу ея императорского величества онаго опредѣлить не можетъ, и для того чрезъ сіе о милостивой на то резолюціи всеподданнѣйше проситъ. А по мнѣнію академіи наукъ, помянутый Тепловъ опредѣленъ быть можетъ на мѣсто умершаго переводчика Ильинскаго въ переводчики-жъ, съ опредѣленіемъ жалованья по 180 рублевъ въ годъ, для переводу книгъ изъ латинскаго на россійскій языкъ; а со временемъ, по уповательному его, Теплова, къ наукамъ ревностному прилежанію, онъ въ ея императорскаго величества службѣ, куда заблагоразсуждено будетъ, себя нищше способнымъ учинить можетъ».
Донесеніе подписали: Бреверн, Гольдбах і Шумахер.
Теплова було призначено в академію наступною резолюцією кабінет міністрів (Андрія Остермана, князя Олексія Черкаського та Олексія Бестужева-Рюміна), від 3 жовтня 1740 року:
«Но сему доношевію вышеозначеннаго ученика Григорья Теплова, когда онъ въ той академіи быть потребенъ, то его на мѣсто помянутаго умершаго переводчика Ильинскаго съ жалованіемъ по 180 рублей опредѣлить».
Відносно відрядження Теплова закордон у цій справі герольдії знаходиться наступний указ сената академії наук, від 7 березня 1743 року:
«Сего марта 4 дня, ея императорское величество, именнымъ, за подписаніемъ собственныя ея императорскаго величества рука, указомъ всемилостивѣйше указать соизволила: академіи наукъ адъюнкта Григорья Теплова, по прошенію его, для дальнѣйшаго и совершеннаго обученія и усмотрѣяья въ чужестранныхъ академіяхъ установленныхъ пайлучшихъ порядковъ и учрежденій, отправить въ чужестранныя академіи, а имяішо въ виртембергское княжество въ городъ Тубингъ, а оттуда въ Парнасъ, и для того опредѣлить ему жалованья но 400 рублей на годъ, которое на нынѣшній годъ, и сверхъ того на дорожный проѣздъ 400 руб., выдать ему изъ штатсъ-конторы; а впредь, какъ онъ тамо прибудетъ, получать ему оное жалованье отъ пребывающаго при дворѣ французскомъ россійскаго министра».
В асесори академічної канцелярії Теплов був призначений не у 1745 року, як повідомлено в його записці, а в 1746 році, липня 1 дня.
