Особистість Г. М. Теплова, цього особливого і особливим чином вихованого радника при гетьманській персоні, автора відомої записки «О не порядкахъ въ Малороссіи», відіграє настільки незрозумілу, і разом з тим настільки важливу роль в історії її останніх днів, що усіляка нова архівна довідка про нього буде не зайвою для його життєпису.
Такою довідкою тим паче може бути знайдена нами в архіві департаменту герольдії його записка про свою службу. Ось автентичний її текст.
«По оказаніи успѣховъ въ наукахъ, которыхъ обучался въ Санктпетербургскихъ училищахъ, въ 1736 году по именному покойной императрицы Анны Іоановны указу опредѣленъ въ академію наукъ коллежскимъ переводчикомъ.
Въ 1743 году по именному-жъ указу покойной императрицы Елисаветы Петровны, будучи при томъ адъюнктомъ въ исторіи натуральной, посланъ былъ въ университеты нѣмецкіе для продолженія наукъ и усмотрѣнія университетскихъ въ чужихъ краяхъ порядковъ. Въ 1745 г., именнымъ же ея величества императрицы Елисаветы Петровны указомъ пожалованъ аccесоромъ коллежскимъ и присутствовалъ въ канцеляріи академіи наукъ, будучи при томъ членомъ той же академіи.
