„А щожь, братя, нѣчого робити! Коли намъ велено усѣхъ обшукувати, такъ що я за паничикъ, щобъ мене не займати. Шукайте, шукайте! може, що и знайдете“, казавъ Денисъ усмѣхаючись, та взявшись у боки, надѣне тую козацькую шапку набакиръ, тай плюне черезъ губу, по-московски. „Ну такъ, може що знайдемо!“ кажуть паробки и идутъ за Денисомъ. Той ихъ и въ хату уведе, и въ комору, и на горище (стрыхъ), и де є якій закапелокъ усюды, усѣмъ; усе покаже, и скрынѣ поодчиняє и въ нихъ усе перерыє. „Глядѣть“ каже, „глядѣть добре!“
Щожь? перерыють, перерыють усе; а якъ нѣчого нема такъ и нема. Съ тымъ и по̂йдуть у другій дво̂ръ.
Тутъ уже не такъ; тутъ уже смѣлѣйше всѣ обшукують и по хатѣ, и по двору. А Денисъ самъ не беручи съ собою нѣкого, полѣзе на горище, и що-то! усе тамъ перерыє, що нѣ знайде, чи лёнъ чи прядиво, чи корѣнє яке, усе перебере и по стрѣхахъ заглядає, такъ хоть бы нитку съ покраденого знайшовъ!
Еге, та не всюды-жь и такъ! У одному дворѣ на горищи, на хатѣ, Денисъ знайшовъ поясъ, хорошій