лицька, що мала 9 сажнів заввишки та 165 сажнів навкруги. На версі тієі могили стояла колись велика камьБяна баба. Коли ту могилу року 1862 розрили під доглядом вчених, то виявилося, що під могилою був похований скифський царь, а поруч нього в окремій домовині цариця. Навкруг тих двох домовин були поховані всякі царські прислужники й коні з сідлами й зброєю. Хоч всі домовини були вже пограбовані у давні часи, а проте по них всеж таки було знайдено багато золотих, срібних і инших речей, що дали науці великі скарби і досвід про те, як жили народи, що заселяли у давні часи околиці Великого Лугу.
З усіх тих річок, що збіглися до Староі Січі, склалася річка Підпільна. Вона прямує на захід сонця до села Покровського, на місці котрого з року 1734 до року 1775 була остання на Дніпрі Запорожська Січ. Од слободи Капулівки до села Покровського шість верств. Тут залюбки можна дійти пішки навіть дівчині або жінці, бо ввесь час шлях дуже веселий: з лівоі руки за річкою ввесь час тягнеться зелена плавня, з котроі досягають навіть співи птахів. Недалеко Покровського Підпільня робе глибоке коліно і на очах ваших виникає великий, як і на Чортомлицькій Січі, ріг, на котрому запорожці 41 рік сиділи своім кошем. Сталося се так:
Коли Чортомлицька Січ була зруйнована, запорожці згуртувалися на усті річки Камьянки біля Козацького річища Дніпра, коли ж російське військо і відсіля іх зігнало, то по умові з турецьким султаном вони перейшли на устя Дніпра, на урочище Алешки, і упорядкували собі
