у Фастові, Палій все своє життя зброєю обстоював за права козацтва і взагалі украінського народу. Все життя його повне величезного трагизму, і у памьяти народу він лишився й досі, як певний лицарь і народній оборонець. Урочище Паліівщина і недалеке од неі урочище Сірківка[1]) — дорогі памьятки про двох великих представників Запорожжя. Гарно й захистно у Паліївщині, і рибалки показують навіть скелю, де любив сидіти Палій.
Про ту частину Великого Лугу, що перекинулася на правий бік Дніпра, я майже все розказав в оповіданні про правий берег Великого Лугу і до того можу додати дуже небагато. Найширший цей куток Великого Лугу проти Томаківського Городища (біля 8 верст), а найвужчий (21, верстви) саме проти Сірківки. З озер, починаючи з сходу, найбільші тут: Кругле, Головате, Лопуховате. Савка, Оріхове, Рогозовате, Піскувате та цілі десятки лиманів у бік Никиполя. Річки всього цього кутка: Бугай, Тарас, Джуган, Ревун, Річище та Цимбал далеко ширші і бистріші, ніж річки південноі частини Великого Лугу.
Тут же в сердині Лугу найкраще збереглися ліси. Саме проти Паліівщини лежить по-над Дніпром урочище, що зветься Велика Пуща. Такого лісу, як був у пущі ще року 1883, не одшукати було по всьому Великому Лугу. Величезні, у чотирі обхвати, дуби з розлогим гиллям, що могло б захистити од дощу цілий курінь запорожців, височенні, у 15 сажнів, осокори, лопасті клени, стрункі ясени, здається, шикували один перед одним, вихваляю-
- ↑ Чотирі верстви черев Дніпр.
