розляглося село Новопавлівка. Проти того села Новопавлівський лиман сполучається кількома протоками з Річищем і разом з ним падає проти Лисоі Гори в Дніпр.
З Лисоі Гори, що кручами спадає до Дніпра, величний краєвид на околиці: під ногами Дніпр, острів Орлова та Великий Луг до самого Камьяного Затону (Камьянки); на захід Никиполь з його будинками й пристанями, а на схід ціла низка лиманів і, як на долоні, острів Томаківка, до котрого просто вісім верст. Коли на Лису Гору зійти під час повіді, то здається, що стоіш серед моря, на стільки вся площа Великого Лугу залита водою, і тільки зелені дерева, що виглядають своїм гиллям з води, нагадують, що незабаром вода спаде і замість моря знову тут будуть зелені острови.
Головне русло Дніпра, підійшовши з плавні до Лисоі Гори, знову поділяється на дві протоки, що оточають майже круглий острів Орлову. При тому Дніпром зветься ліва протока, права ж зветься Орловою. Над цією Орловою, що разом з річкою Лапинкою оточають великий ріг, Микитин, року 1638, при кошовому отамані Війська Запорожського Лутаі, запорожці сіли кошем і упорядкували тут Січ. Сталося це, треба гадати, з примусу. Задавивши цілу низку козацьких повстань, що були під приводом Сулими, Павлюка, Остряниці й Гуні, поляки добралися до самої Січі, що була на Томаківському острові, а позаяк те нелегко ім далося, то вони тільки на тій умові повернули Війську Запорожському його порядки, щоб кіш перейшов з острову на берег, де польському урядові було далеко легше мати за ним догляд. Запорожці збудували
