того, що ще за чотирі віки до Різдва Христова, себ то за 2300 років до наших часів, грецький вчений і письменник Геродот вже описував цю величезну, вкриту лісом, низину, порізану й обмиту протоками Дніпра, котру він звав Гіллеєю.
За часів запорожців Великий Луг починався з того місця, де Дніпр, вихопившись з-поміж скель Карпатського передгірря і перекинувшись через розкидані на його шляху пороги та забори, поділявся зпочатку на дві широкі протоки, що оточають острів Хортицю, а далі зараз же за Хортицею, неначе зрадівши, що вибіг на рівну площину, почав розкидатись по тій площині протоками, відкидаючи іх спочатку все у ліву руку — на південь та схід, далі ж ще й у-праворуч — на захід. Південно-східною межею Великого Лугу од Хортиці йде протока, або річка, Кушугум, а нижче — до лиману Великі Води — річка Кіньська і тільки на невеликій частині головна водотока Дніпра; північно ж західною межею Великого Лугу на протязі 35 верст од Хортиці, йшов головний Дніпр, далі ж до лиману Великі Води ті протоки, що одбиваються од Дніпра у праву руку, а саме: Тарас, Бугай, Джуган, Ревун, Річище, Орлова, Лапинка, Підпільня, Піскувата, Бакай та Бистрик.
Всього Великий Луг од острову Хортиці до лиману Великі Води, міряючи Дніпром, простягся на 110 верст, у поперек же він шириться найбільше на 20 верст, а найменше на 3 верстви. Вся ця величезна площа, що складає більше за 1000 квадратових верст, або більше милійона десятин землі, була вкрита лісом, очеретами та високими
