кому Лузі надзвичайна сила. Горлиці, зозулі, удоди й ракші голосно й весело перекликались через лісові галявини, а од співів та щебетання соловейків, чижів, шпаків, щоглів та ремезів у вухах лящало.
Риби, у моі часи, у Великому Лузі ще було доситьпри чому соми, коропи й щуки траплялися ще дуже великі; що ж до осетрів та білуг, то іх було вже небагато. Найкраще збереглися у Великому Лузі ракі, і я вже згадував, яка була ще іх сила за моі часи.
Найдовше й найчастіше з околиць Великого Лугу міні доводилось пробувати у городі Олександрівську, у селі Чернишівці біля Томаківського острова, у Никиполі, на межі з Базавлугом та у с. Покровському на місці Нової Січі, і я можу сказати всім, хто хоче оглядати Великий Луг, що робити це пішки зовсім неможливо через числені
