ширші, ніж протоки Великого Лугу. Так, наприклад, річки Лапинка, Павлюк, Скарбна, Підпільня, Сисина та Скарбна Колотівська--це зовсім великі річки і мають у поперек од 50 до 100 сажнів, та й, опріч них, по Лугу багато є річок, що мають завширшки од 20 до 50 сажнів, як Щарай, Мельниха, Лебедиха, Скажена, Дніприще, Шахова, Темна, Миколина і чимало инших.
Друга окромішність Базавлугу та, що тут хутчіш біжать річки, і через те зблудитись у Базавлуці трудніше, ніж у Великому Лузі — треба тільки памьятати, що всі річки течуть тут на захід, до лиману Великі Води. Таких річок, щоб текли й пропадали у озерах або болотах тут менше; майже зовсім нема й таких, щоб не знать було, куди вони течуть, як у Великому Лузі.
Рослини у Базавлуці однакові з рослинами Великого Лугу: ті самі дуби, явори, осокори, велетні верби, берест, ясень, клен, кислиця, груша, шовковиця, бузина, величезні площі лози, очеретів, оситнягу і велетенські, більше трьох аршинів заввшики, трави.
Під час весняноі повіді, серед Базавлугу, як і у Великому Лузі, лишаються де-які високі гряди, по котрих були запорожські кишла. З них найвидатніші такі.
Між річками Павлюком, Дніпром, Скарбною та Темною островом лежить урочище Васюрине. На Запорожжі, певно, був дуже уславлений козак Васюра, бо, опріч названого урочища, його йменням прозваний був один з запорожських курінів Васюринський, і про Васюринського «коларлюгу» згадується у пісні про руйнування Січі.
