ані про його записи, але з огляду на те, що Холодному коло 1900-го року було літ із сімдесять, можна думати, що записи робились кільканадцять літ перед тим, як кобзар ще був не дуже старий і добре пам'ятав свої співи. Тим більше, що Холодний був дивак мало приступний, а під старість мабуть таки зовсім неприступний для людських відносин, особливо для етнографічних обслідувань. Се позволяв нам думати, що сей Труш, записувач Холодного, також покійник, був людиною досить „давньою“, приналежною до другої половини XIX в., але розуміється, як біографічне дане се ще дуже небагато.
Друга наша відомість про сього таємничого збирача знов звязана зі смертю старого кобзаря — пан-майстра Юхима Бутовського з Миргородщини, що помер в-осени 1924 р. Опанас Григорович Сластьон, що збирався записати репертуар сього майстра, згадуючи сей факт у листі до нас, оповідав, що кобзарі потішали його, що „всі думи від Бутовського (як і від инших) записав пан Труш сенецький (з Сенчі)“. Опанас Григорович додав, що се було загально відомо кобзарям, що від Бутовського записувано. Сам-же Труш О. Г. Сластьонові був і залишився невідомим.
Мусимо признатись, що на тлі сих кобзарських інформацій ся таємнича постать збирача, відомого тільки в крузі професійних співаків-жебраків, стала нам здаватись якоюсь легендою… Але коли-б такий Труш існував дійсно, а не тільки в старечій легенді, то се мусів бути один з найбагатших збирачів і дослідувачів кобзарства! Окрім двох найвизначніших майстрів Полтавщини він мусів систематично досліджувати ріжних кобзарів спеціяльно в своїй околиці, коло Сенчі. В такім разі він міг бути автором і тих записів, що друкувались в 1872 р. в „Бесѣдѣ“!
Але щоб робити такі здогади, треба знати щось більше про сього загадкового збирача. Для з'ясування сеї справи Комісія Історичної Пісенности відрядила співробітницю Академії Наук Л. П. Шевченко, що зробила для сього спеціяльну екскурсію до Лохвицького повіту до м. Сенчі й до с. Засулля, де, як казав М. Кравченко, мусів колись проживати сей „сенецький пан Труш“. Ще попередні розвідки між Сенчанами, студентами в Київі, виявили, що прізвище Труш не видумане, а навпаки — дуже розповсюджене в тих околицях. При розвідках на місці Людмилі Прокопівні вдалося розшукати інформаторів, що мали ще досить докладні відомості про сього героя кобзарської легенди, за якого готові ми були його вважати. Знайшла вона і колишній будинок Труша, з двома ґанками, збудований з претенсіями на комфорт і панство, що одначе давно вже вийшов з рук родини Трушів. При розпитах виявилось, що „майор Труш“ був колишньою знаменитістю с. Засулля і пам'ять про нього, його патріотизм і охоту до кобзарських співів була ще цілком свіжа, не вважаючи на те, що від смерти „майора“ минуло вже з сорок літ. Правда, інформації, зібрані за такими несвіжими слідами без допомоги яких-небудь документів, а тільки з традиції, не мають всієї тої докладности, якої ми-б бажали для розслідження, як можемо думати, одної з дуже кольоритних фігур історії нашої етнографії, а разом з тим можливо — досить типової для скрутних обставин українського життя. Але та інформація яку маємо, позволяє принаймні вгадувати загальний контур сеї постати. Нижче наводимо оповідання онуки по дочці покійного етнографа, Ганни Онисимової Артеменко, якій було 7–8 років, „коли вона гуляла в карти“ паперами свого діда. Тепер Г. О. має 47 літ; як каже вона, папери Труша по його смерті були привезені до Засулля, до його дочки, матери оповідачки, і се мусіло бути коло 1886–7 р. Товариш покійного, селянин дід Пінчук, що родився 1848 р. і згадує про Труша як про людину одного з ним віку, каже, що Труш помер літ 50 тому, себ-то коло 1875–80 р. Як бачимо отже, Труш міг померти не раніше середини 1870-х рр., а не пізніше 1887 р, — себ-то в часі, коли Хв. Холодному було п'ятьдесят літ, і після надрукування текстів у „Бесѣдѣ“. Нема отже неможливости в тім, що засульський майор дійсно був дослідником Холодного і автором записів „з Сенчі“. Умови побуту покійного пояснюють нам також, чому сі записи мусіли зістатись анонімними.
Але даємо про се слово Ганні Артеменко:
„Труш Іван Федотович був звісний писатель, Українець.
