Ивана Коновченка или о походѣ козаковъ противъ Татаръ. IV. О хитрости употребленной Богданомъ Хмѣльницкимъ къ открытію сношеній Барабаша съ Поляками. V. О походѣ Гетьмана Богдана Хмѣльницкаго въ Молдавію. VI. О смерти Гетьмана Богдана Хмѣльницкаго и избраніи въ Гетьманы сына его Юрія. VII. Смерть Козака Федора Безроднаго. VIII. О Измѣнѣ Гетьмана Мазепи. IX. Тоска сестры въ разлукѣ съ братомъ. X. Отъѣздъ Козака изъ родины.
Шість з-поміж десяти дум Цертелева належать до найбільш розповсюджених: до кожної з них пізніші збирачі долучили по кілька й по кільканадцять варіянтів. В часах Цертелева вони певне були ще більш розповсюджені і він міг чути їх цілком випадково, не шукаючи за ними спеціяльно. Але три думи про Хмельницького в середині століття вже зовсім не були популярні і рідко трапляються у всіх наших збірниках. Вони мабуть не зразу попалися в руки і Цертелеву, а зацікавили його своїми історичними іменами і були розшукані згодом, коли він дещо ознайомився з кобзарями та їх репертуаром. Так, певно, здобув він і пісню про Мазепу. В кожнім разі для нас цінно, що такий склад збірки Цертелева кидає деяке світло на шлях, яким вона зложилася, і на збирацькі методи автора. Через значну скількість варіянтів до деяких його дум ми можемо порівняти його записи з иншими записами і скласти собі приблизну думку про те, як точно записував Цертелев, а вибір дум у збірці показує, як підбирав він матеріял для записування.
Цертелев сам не залишив нам ані імени тих кобзарів, від яких записував, ані назви місцевости, де се діялось. Не згадав він також, чи друкував свої записи в цілості, чи міняв у них що-небудь. Ані не пояснив того, як вибирав матеріял — чи може записував одно по одному все, що йому співали. Очевидно, він мусів зразу записати найліпші нумери в репертуарі кобзаря — такі, що найбільше подобались авдиторії, а певне і йому самому. Думи-ж про Хмельницького очевидно записав тільки на свій власний смак.
Від скількох кобзарів записував він для своєї збірки, Цертелев не каже. В передмові згадує, що від одного бандуриста записав 6 дум. Думаємо, що се були відзначені вище думи — всі крім дум про Хмельниччину. Всі сі думи: Азовські брати, Коновченко, Олексій Попович, Хведір Безрідний, Від'їзд, Брат і сестра — зібрані також у „Повѣстяхъ“, збірці записаній ніби-то від одного кобзаря і мабуть сучасника Цертелевого. Знав усі сі п'єси і Вересай і Крюковський. Взагалі вони часто трапляються разом в однім комплексі в репертуарі одного кобзаря або в одній „школі“, тому нема неймовірности в тім, що Цертелев почув їх відразу від одного бандуриста.
Коли і як записав він решту дум, Цертелев не оповів. В пізнішій статті він говорив про своє знайомство з двома співцями, яких він чув 1814 р. Можливо, що від них він і записав свої думи; тоді історичні думи разом з піснею про Мазепу співав-би йому також один кобзар. Сі думи дійсно знайшлися потім усі разом у репертуарі иншого кобзаря, а саме А. Шута. Але можливо, що Цертелев збирав їх і поодинці!
Важніше питання про те, де записував Цертелев. Думка про записування виникла в Цертелева, так сказати, — в кибинецькій атмосфері, підо впливом того, що тут можна було чути. Більшість дум — подібні до дум „Повістей“ — справді могли бути записані в сусідстві Миргорода. Але треба підкреслити, що думи Цертелева і тексти „Повістей“ були записані не від тих самих кобзарів. Думи Цертелева не являються простими переробками Повістей: обидва записи в багатьох випадках репрезентують ріжні редакції тої самої теми. Напр. Азовські брати „Повістей“ належать до групи І, розповсюдженої на Полтавщині і Харківщині, Азовські брати Цертелева — до групи ІІ, що очевидно розвинулася на Чернігівщині і, бачиться, захопила тільки західню Полтавщину (порівн. вступ до сеї думи нижче). Олексій Попович Цертелева належить до більш розповсюдженої новішої редакції сеї думи; ся-ж дума в редакції „Повістей“ належить до архаїчніших варіянтів, відомих тільки в пирятинських околицях і на Лубенщині. Отже обидві збірки зібрані від кобзарів, що належать до ріжних шкіл, хоч більшість усіх сих дум могла бути записана на Миргородщині. Ся околиця ще на початку нашого століття виявляла
