|
X. Невольницький плач.
I.
Що на Чорному морю, (1В[1])
На тому білому каменю,
У потребі царській, (2В)
У громаді козацькій. (ЗВ)
5)Много там війська пона́жено[2], (4В)
У три ряди бідних, безщасних невольників посажено, (5В)
По два та по три до-купи посковано, (6В>
По двоє кайда́нів на ноги покладено, (7В)
Сирою сирнцею назад руки повязано. (8В)
II.
10)Ой у святу ж то було[3] неділю, не сизі орли заклекотали, (1А)
Як то бідні безщасні невольники у тяжкій неволі заплака́ли, (2А)
На коліна упадали, (друга половина рядка 9В)
У гору руки підиймали, (10В)
Кайда́нами забряжчали; (ЗА)
15)Господа милосердного прохали та благали; (11В)
«Подай нам, Господи, з неба дрібен дощик, (5А)
А з низу буйний вітер, (6А)
Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля; (7А)
Хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! (8А)
20)Да вже ж ся нам турецька-бусурменська каторга надоїла; (9А)
Кайдани-залізо ноги повривало, (10А)
Біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кості поштуляло!» (11А)
III.
Баша турецький, бусурманський, (12А)
Недовірок християнський, ( ЗА)
25) По ринку він похожає, (14А)
Він сам добре теє зачуває, (15А)
На слуги свої, на турки-яничари, зо́-зла гукає: (16А)
«Кажу я вамъ, турки-яничари, добре ви дбайте, (17А)
Із ряду до ряду захожайте, (18А)
30)По три пучки тернини і червоної та́волги набірайте, (19А)
Бідного невольника по-тричі въ однім місці затинайте!» (20А)
То ті слуги, турки-яничари, добре дбали, (21А)
Із ряду до ряду захожали, (22А)
По три пучки тернини і червоної та́волги у руки набірали, (23А)
35)По тричі в однім місці бідного невольника затинали, (24А)
Тіло біле козацьке молодецьке коло жовтої кості оббивали, (25А)
Кров християнську неповинно проливали. (26А)
IV.
Стали бідні невольники на собі кров християнську забачати, (27А)
Стали землю турецьку, віру бусурменську клясти-проклинати; (28А)
40)«Ти, земле, Турецька, віро бусурменська, (29А)
Ти, розлуко християнська! (30А)
Не одного ти розлучила мужа з жоною, (22В)
Брата з сестрою, (23В)
Діто́к мале́ньких з отцем и матко́ю!
45) Хто у тобі срібло-злато заробляє, (26В)
В чужі землі несе, пъє-гуляє,
У турецькій землі[4] одрадости собі немає, (28В)
Визволь, Господи, всіх бідних невольників (34А)
З тяжкої неволі турецької, (35А)
50)3 каторги бусурменської (36А)
На тихі води, (37А)
На ясні зорі, (38А)
У кран веселий, (39А)
У мір хрещений, (40А)
55) На святоруський берег (32В)
В города християнські! (41А)
Даруй, Боже, милости вашій,
І всёму війську запорозьскому
59) На многая літа.
Куліш, Ист. возсоед., І, с. 326.
|
