Сторінка:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf/235

— 7 —

10)Бо тая каторга турецькая—так нам доїла.
 так нам доїла,
 Залізо-кайдани ноги пообривало.
Козацькеє-молодецькеє тіло до костей постирало».
 Коли баша турецькій,
 Недовірок християнській,
15) Вже по ринку похожає,
 Та на свої Турки зо́-зла гукає:
 «Турки-нечари, кажу я вам: добре дбайте.
По три пучки тернини у руки т̀авелги червоної набірайте.
 Од ряду до ряду захождайте,
20)Та по три рази в одно місто неволника затинайте!»
 То Турки-нечари добре дбали,
По три пучки тернових у руки червоної т̀авелги набірали,
 Од ряду до ряду захождали,
Та по три рази в одно місто бідного неволника затинали,
25)До костей козацькеє тіло молодецькеє оббивали.
Кров християнську неповинно проливали.
То як стали бідниї неволннки на собі кров зобачати,
 Стали турка клясти-проклинати:
«Ой ти, турок проклятий, віро бесурмлянська
30) Розлуко християнська!
Ти не одного сина із отцем і з матер’ю розлучила,
 І брата з сестрою,
 І мужа з женою,
 Това́риша із това́ришем;
35) Бідному неволнику ніко́ли й спокою немає.
 Визволь нас. Господи, із тяжкої неволі
 Та на тихії води.
 І на ясниї зорі,
 Та у край веселий,
40) Междо мир хрещений,
 У городи́ християнські!»
 Дай, Боже, люду царському,
 Н̀ароду християнському
 На здоров'я й на многії літа
45) До ко́нця віка!»

О. Вересай, Кіев. Стар., 1882, VIII.

Ґ. „Плач невольників".

Ге-гей, ге-гей, ге-гей, ге-гей гей!
Ой, та у святую неділеньку,
Барзе рано, пораненько
Ой, до то-ж тото не сизії орли заклекотали, —
5)Як то біднії невольники
У тяжкій, турецькій неволі заплакали, гей!…
У гору руки підіймали,
Кайданами забряжчали,
Господа милосерного прохали та благали, гей!
10)…Гей, подай, подай нам, Господи, з неба дрібен дощик,
А з Низу то буйний вітер,
Ой, чи не встала-би то на Чорному морі бистрая хвиля,
Та чи не позривала-б якорі з турецької каторги, ге-гей!
Бо вже-ж нам сяя турецькая каторга надоїла.
15)Кайдани, залізо ноги повривало.
Білеє тіло козацьке, панімолодське,
Коло жовтої кости пошмугляло, ге-гей гей!…“
О, то-ж-то баша турецький, бусурманський.
Недовірок христіянський,
20)Ой, до то-ж тото він на чердаки ісхожає,
Да сам то теє добре зачуває,
А на свої слуги. Турки яниченьки, зо зла гукає, гей!
„Ой кажу, кажу я вам, Турки яниченьки, гей!
А добре ви дбайте.
25)Барзе гадайте,
По три пучки тернини,
По чотири червоної таволги
В руку набірайте,
З ряду до ряду заходжайте,
30)По тричі в однім місці бідного невольника затинайте!“
Ой, до то-ж тото тії слуги,
Турки яниченьки,
Отож тото вони добре дбали,
Барзе гадали,
35)По три пучки тернини,
По чотири червоної таволги
У руку набірали,
Із ряду до ряду захождали,
По тричі в однім місці бідного невольника затинали,
40)Кров христіянськую неповинно проливали, гей!
Ой, як стали то тії козаки, панімолодці,
Ой, як стали то на собі кров христіянську забачати,
То стали землю турецькую,
Віру бусурменськую,
45)Клясти проклинати, гей!
„Гей, каже, земле, земле, турецькая,
Віро проклята, бусурменськая!
О, розлуко ти христіянськая!
Ой, да же то ти не одного розлучила:
50)Чи брата з сестрою,
Чи мужа з вірною жоною,
А чи вірненького товариша з товаришем, ге-гей гей!
Гей, визволь нас, визволь нас, Господи.
Усіх бідних невольників.