залежности від неї окремих дум з їх редакціями й варіянтами. Правда, ся гіпотеза в тих часах лишилась невикористаною і нові розшуки Житецького також не пішли в її напрямі. Тим не менше його розшуки принесли багато цінного для досліду дум, з нової, ще зовсім невикористаної сфери. Вони сильно наближали питання про походження кобзарського епосу до всебічного вирішення, і з сього боку мали величезне значіння в його зрозумінню. Але що досліди Житецького в сій сфері, як ми сказали, до деякої міри вже були підготовані раніше, тому перше ніж перейти до самої теорії Житецького, глянемо на ті спеціяльні історично-культурні студії, що могли вплинути на його хід думок. Ми не згадували їх у хронологічнім порядку, відложивши до сеї хвилі тому, що аж у звязку з працею Житецького стає ясним ціле їх значіння.
Сі студії не мали на увазі спеціяльно дум або кобзарів і до літератури сих тем не належать; ми звернемо на них увагу тільки, оскільки вони дали привід до досліду над думами, і стали одним з аргументів в доказовій системі „Мыслей“.
Се були історично-культурні досліди П. Єфименка про старі форми опіки над бідними, виложені в статті під заголовком „Шпитали въ Малороссы“[1], і додатки до тої статті: його власні й акад. Сумцова[2]. Більша стаття Єфименка займалася захистами для старців у старій Русі, в Московщині й на Україні XVI в., так званими шпиталями, домами для бідних, що утримувалися з церковних засобів, або з побожних фондів, що дарували на сю мету багатші люди чи влада. Єфименко подав актові відомості про життя й господарство тих захистів, розгортаючи цікаву історичну картину найнужденнішої форми людського побуту. Але він не робив ніяких висновків що-до культурної функції самих шпиталів, тим менше зближував їх мешканців з сучасним співочим старцівством, або з питанням про походження кобзарських дум. Робота мала інтерес тільки для історії громадської опіки, або для жебрацтва в широкім розумінню, якого в нас тоді власне ніхто не досліджував. Але при зачитуванню сеї статті в Харківськім історично-філологічнім товаристві, в дискусії з її приводу, до відомостей статті було додано дуже багато матеріялу, цікавого особливо для дослідів кобзарства, що й був опублікований у другій замітці Єфименка. Відложивши сі відомості з 1880-х рр. на се місце, ми мусимо ширше переказати їх тепер, з огляду на їх велику інформативну цінність: ми вже завважили, що сі відомості могли послужити стимулом і для дослідів Боржковського, хоч він не покликався на них; рішучий вилив вони мали на зформування теорії Житецького, і на все дальше дослідження корпоративної сторони кобзарської творчости.
В згаданій дискусії в Харківськім Товаристві Єфименкові було звернено увагу на звістку в „Минскихъ Губернскихъ Вѣдомостяхъ“ про організацію старців у Слуцькім повіті. Окрім того М. Д. Лінда оповів дещо про харківських старців і про жебраків на Поділлю. Відомості з минської газети, хоч вони торкаються території не української, являються поруч з відомостями Томачинського, Боржковського й Мартиновича одною з найповніших інформацій про цехову організацію старців і з огляду на спільні риси мають величезну вагу і для досліду нашого співочого старцівства. В сій газетній звістці описано умови вступу до старцівського цеху, шостилітню старцівську науку, по якій відбувається промоція учня на товариша, і останній іспит — у загальніших рисах уже відомий нам від Мартиновича. Далі маємо відомості про чергові цехові збори, організацію цехових фінансів і цехову юрисдикцію з її найвищим карним засобом: обрізуванням торби, себ-то позбавленням жебрацького стану. Згадано тут також про таємну мову старців. Деякі з сих відомостей були зовсім нові, а всі вони складаються в образ старечої організації незвичайно добре законсервованої, міцної і, як видно з її
- ↑ „Кіевская Старина“, 1883, кн. IV, с. 709. Ся стаття в свою чергу продовжувала студії О. Лазаревського — порівн. „Основу“, 1862, травень.
- ↑ П. Єфименко, Братства и союзы нищихъ. „Кіевская Старина“, 1883, кн. IX–X, с. 312. Там-же Н. Сумцовъ, Шпиталь въ м Боромлѣ, його-ж: Культурный переживанія (Шпитали), „Кіевская Старина“, 1890, кн. VII.
