шевича й Вересая, 3) Плач — від Лукашевича (у нас № 2, вар. А) і 4) инший плач, — власний запис Костомарова за збіркою Максимовича (у нас № 1, вар. A1. 5) Кішка — вар. Лукашевпча, Котляревського й Зайкевича. 6) Соколи — тільки зміст без означення походження: невідомо, чи мова йде про текст Костомарова з „Бесѣды“, чи про варіянт Вересая. 7) Іван Богуславець — варіянт Котляревського і пісня з „Історичних пісень“. 8) Маруся Богуславка — вар. Куліша й Метлинського.
В розділі Б: „Сухопутные козацкіе походы противъ мусульманъ“: 9) Голота — вар. Куліша. 10) Мат'яш — Котляревського. 10) Коновченко — варіянт Котляревського, власний запис, Лукашевича, Метлинського, Мороза, Максимовича (себ-то Цертелева) і три невідомі тексти, згадані вище. 11) Хведір Безрідний — вар. Максимовича (Цертелева), Метлинського, Вересая й Котляревського. 12) Самарські брати — вар. Котляревського, власний запис. Метлинського й Максимовича 1849 р. 13) Азовські брати — вар. Котляревського, власний запис, Максимовича (зложений), Куліша, Вересая-Русова; як на тодішні часи трохи мало, бо не згадано тексти Срезневського, Горленка від Крюковського, Ніговського, Судовщикова. 14) Сірчиха. 15) Кодина.
В розділі В: „Вторженія Татаръ и Турокъ“ дум не було — Костомаров умістив тут пісні про татарські напади на села, що в праці Антоновича й Драгоманова стояли на початку першого розділу; се головне розходження в їх схемах. ІЦо-до решти можна завважити, що в Антоновича й Драгоманова переважав хронологічний момент, Костомаров-же характеризував тільки певні епохи, не приділяючи окремих творів до певних історичних дат.
В другій частіші: „Борьба южнорусскаго народа съ Польшей“ — думи є тільки в розділі А — Хмельниччина. Маємо тут: 16) Хмельницький і Барабаш у варіянтах Цертелева й Метлинського (Шута). 17) Жидівські оренди — варіянти Куліша й Мороза. 18) Корсунська битва — вар. Максимовича й Куліша. 19) Похід на Молдавію — вар. Цертелева й Метлинського. 20) Білоцерківський мир — варіянт Куліша й Максимовича 1849 р. 21) Смерть Хмельницького, Цертелев і Метлинський.
Третя частина називається: „Внутреннія общественныя явленія, возникшія вслѣдствіе борьбы съ Польшею“. Тут маємо ще дві думи про Ганджу Андибера (22) й про Козацьке життя (23) — перша за варіянтом Метлинського та Записок о Южной Руси, друга за „Записками“ та власним варіянтом Костомарова з Харківщини, що був друкований у V томі Трудів Чубинського.
Таким чином у статті було переглянемо 23 думи, і з кожної думи процитовано кілька варіянтів, часом усі відомі, часом тільки деякі з відомих варіянтів. Поміж ними було вміщено уривками шіснадцять ще невідомих текстів: дев'ять за „Повістями“ і сім записів Костомарова та инших. Хоч цитати з сих варіянтів часто дуже куценькі, але все таки здебільшого вони давали поняття про цитований варіянт і надавали чималої вартости сій останній роботі визначного дослідника й досить плідного збирача народньої історичної пісенности. Знаємо напевне, що ся остання праця над історичною пісенністю ще не вичерпала всіх запасів Костомарова. Так напр. Горленко говорив про його записи „дум“ про Грицька Залізняка і про отамана Грача, що Костомаров післав колись до редакції „Москвитянина“[1]. На думку Костомарова, вони опинилися в архіві Погодіна в Публічній бібліотеці в Петербурзі, і дуже можливо, що вони є там і тепер. Думаємо, правда, що сі дві думи були не думи, а скорше історичні пісні, такі напр. як пісні про Морозенка, про Саву Чалого, Нечая або навіть про Байду, що часто також називаються думами в літературі. Дума про Грача ніби-то описувала руйнування Січи Текелієм — подію з історичної епохи, що залишила нам цілий комплекс пісень, але зовсім не відбилася в думах. Ся дума була-б єдиною думою про події другої половини XVIII в., і поки нам невідомо більше історичних дум сього типу, апріорно вважаємо існування сеї думи про Грача за
- ↑ Кіевская Старина. 1886, кн. І, с. 117.
