але й надалі він лишився в дуже близькому звязку з кобзарями, і се дало йому змогу дослідити їх побут так, як ніхто з инших дослідників народу перед ним не міг сього зробити[1]. Р. 1869 чи 1870 тринадцятилітній або чотирнадцятилітній Мартинович починає повний „курс“ кобзарської науки: харківський кобзар Федоренко вчить його грати на кобзі і, як велить закон, уводить його до цеху. Се перший випадок в історії нашої етнографії такого повного „входження“ дослідувача в той замішений громадський круг, який він досліджує, — засіб, що задовго перед тим уживали ріжні англійські дослідники первісних народів, яких адоптували „дикі племена“. Як і там, сей спосіб дослідження виявився надзвичайно корисним, бо дав Мартиновичеві надзвичайне знання побуту того замкненого старцівського світу, повз який проходило стільки збирачів, не можучи його пізнати вповні.
Правда, в роках, коли Мартинович уперше знайомився з сим світом, ним керували не дослідницькі мотиви: він був замолодий для сих інтересів. Учачись грати на кобзі, він давав вияв тільки своїй визначній музикальній здатності, що зробила з нього надзвичайно сильного кобзаря, якого не можна слухати без зворушення, без сліз — як кажуть люди, що чували його ще 20–25 літ тому. Але правдоподібно, що до кобзарства тягнуло Мартиновича й ще щось инше, ніж саме музичне майстерство. Тягнув його і свого роду містицизм, породжений любов'ю до народу й народнього мистецтва, що він міг унаслідувати ще від свого батька, а також неохота до оточуючого побуту, на яку склались ріжні прикрі обставини, що часто затроювали життя молодому етнографові. А здавалось-би, що життя се повинно було скластись як-найкраще! По скінченню гімназії, в серпні 1873 р. Мартинович поїхав до Петербургу до академії мистецтв. Першорядний талант художника-рисівника визначив його скоро з-поміж гурту учнів, і перд Мартиновичем відкрилась запевнена артистична кар'єра, що повинна була увести його в ряд перших мистецьких імен. Але захоплення своєю народністю виявлялося й тут в народньо-побутових темах його робіт. Потяг до народу, що зформувався в хлоп'ячих роках підо впливом зносин з старцівством, не покидав його зовсім і в петербурзьку добу його життя, а навпаки, одержав виразніші форми, і виявився між иншим і свідомим переходом до дослідницьких занять народнього словесною творчістю.
Р. 1876 підчас побуту на Полтавщині Мартинович взявся до систематичного збирання кобзарського епосу — став записувати співи кобзарів і відомості про їх життя. Що вплинуло на перехід від пасивного захоплення народнього пісенністю до активного збирацтва саме в той момент, нам невідомо. Але треба завважити, що до такого переходу Мартинович не був непідготовленим. Ще з хлоп'ячих років він зустрічався з людьми, що могли вплинути на усвідомлення його етнографічних інтересів і на скермування ного симпатій в бік систематичного досліду, а серед його харківських учителів і знайомих знайшлися люди, що систематично займалися етнографією й розвивали його, можна сказати, спадковий інтерес до народознавства й до словесности, зокрема. Особливий-же вплив мав на нього костянтиноградський дідич Дмитро Лебединський, що сам досліджував кобзарів, і, як каже сам П. Д., був його вчителем у сій справі.
Систематичні досліди Мартиновича почалися в Лохвицькому повіті, де він працював тоді як маляр, в околицях, які він знав змалку, бо бував тут у свого діда по батьку, священика в селі Скоробогатьках.
Перша робота над дослідженням кобзарства була присвячена Крюковському. П. Д. Мартинович побував у нього в травні 1876 р. в Лохвиці, з товаришем з академії О. Г. Сластьоном. Але того-ж таки роки він був і в Бубнах, у кобзаря Трихона Магадина. Записи від першого, як сказано, з'явилися р. 1901; записи від Магадина були надруковані двічі — 1895 й 1904 р., але ми переглянемо сі Мартиновичеві записи тут по черзі, як вони були
- ↑ З сього епізоду з запросинами до поводирства лишилася легенда про те, що Мартинович мовляв, дійсно поводирював два роки між старцями — при чому се звязувалось з часами, коли він дорослою людиною почав збирати кобзарські співи. Сам П. Д. рішуче заперечив сю поголоску.
