вання тільки міняли природній склад репертуару, обумовлений місцевою традицією, кобзарською наукою й т. и. Але за Кулішівськими текстами в народ, ни між кобзарів, пішли вже не тільки старші записи — варіянти старих кобзарських шкіл, а й інтелігентські переробки, що не репрезентували ніякої „школи“, тільки смак певного редактора-літерата.
Стаття Іващенка. Вплив Кулішевих текстів виявив себе, як сказано, аж у 1890-х рр. В найближчих-же часах по своїй появі його колекція не збудила особливого відгомону; увага того часу була скупчена на инших роботах, між якими займає важне місце другий том „Записокъ юго-западнаго отдѣла“ географічного товариства, що вийшов 1875 р. Тут уміщена стаття П. С. Іващенка, одного з збирачів, що взяв участь у виданню Антоновича й Драгоманова. Стаття називалася „Павло Братыця и Прокипъ, Дубъ, кобзари Нѣжинскаго у. Черниговск. губ.[1] і повстала, як признається автор, за прикладом праці Русова про Вересая в попереднім томі „Записок“. Вона давала деякі біографічні відомості про сих кобзарів і спис їх репертуару. Репертуар сей був великий: 29 чисел, але в ньому було тільки 3 думи: 1) про Хмельницького и Барабаша — сей текст Іващенка надруковано в Історичних піснях, і тому не повторено тут. 2) Про трьох братів з Озова і 3) про козака Голоту — сі були надруковані в додатку до статті. Записи були зроблені докладно, без підтягування до літературної мови, подібно до старого запису Базилевича. До тексту додано уваги кобзарів. їх пояснення й міркування. В дискусії, що відбулася в „Відділі т-ва по зачитанню сеї роботи 7 лютого 1875 р., було названо кількох кобзарів на Чернігівщині, Полтавщині й Київщині. Се другий спис кобзарів, що з'являється в літературі, від реєстру Білозерського у Метлинського почавши. К. П. Михальчук оповів про лірника досить багатого, з великою школою (20–30 учнів) у м. Білозері Черкаського повіту — але не назвав його: оповів лише дещо про його навчання. Ф. К. Вовк оповів про таку-ж саму школу — „консерваторію“ лірників у Горностайполі в Радомисльськім повіті. Далі було названо ще таких кобзарів: Архипа в Капилівців маєтку Синельникова. Тимо-
| На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf/113}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
- ↑ Записки юго-западнаго отдѣла императорскаго русскаго географическаго общества. Томъ II за 1874 годъ, Кіевъ, 1875, с. 109–129.
