могла-б се бути ще й подібна пародія з Борисполя, яку ми згадали в п'ятім томі „Трудів“ Чубинського, та не думаємо, що редактори саме її мали на увазі. Остання дума в плані — 29. Невольничья дума о безвыходности неволи, від Новицького була надрукована в т. І с. 95. В сім-же розділі згадується уривок про Корабель, що також увійшов до першого тому як „дума“.
Коли сей реєстр дум, що па думку Антоновича повинен був увійти до видання, переглянемо тепер з становища історії думового дослідження, то побачимо, що поза планом лишилося ще 10 дум, які були в літературнім обороті того часу. З того 4 були відкинені зразу-ж, як занадто грубі підробки, инші 3 лишились поза планом, як теми моралістично-ліричні: Чужіша (Сестра і Браті, Вдова і три сини, Сон про жінку. Решта — дві думі; — мабуть не були приступні видавцям: пародія на „плач“ з п'ятого тому „Трудів“ вийшла тільки в рік видання і перед тим також не була відома редакторам Історичних пісень: „Соколи“-ж, що вже два роки перед виходом першого тому були друковані в „Бесѣдѣ“, мабуть не звернули на себе уваги видавців. Ся дума безумовно належала до тих тем, що входили до і тому, і повинна-б була також бути надрукованою в сім томі, тим більше, що її не зараховано й до фальсифікатів. До того-ж у самий рік видання київські громадяни мали змогу чути її від О. Вересая на однім з засідань Відділу географічного товариства, і се могло впевнити видавців у народнім походженню думи.
З наміченого в плані також було надруковано не все: дещо при ближчім ознайомленню відійшло зовсім, як фальсифікат; дещо, призначене на дальші томи видання, просто не діждалося своєї черги до друку: дещо, нарешті, відійшло до збірки Чубинського. Як сказано також, деякі речі, намічені для перших томів, згодом були пересунені з теоретичних мотивів до дальших епох, що не дійшли до видання: так було з Андибе-
[дев'ята картка. 1-а стор.]. Общ. [закреслено]. Безъ означеній эпохи. Походъ съ гетманскаго двора Мет. № 25 [закреслено] Смерть и завѣщаніе на Базавлукѣ, Мет. № 30, (2 вар.). Отъѣздъ зъ Волыни и изъ Галиц. Мак. [закреслено], Морд. 241, 248, Мо[закреслено] 245, Паули, II. 25, Steck 126, Голов. I, 70. Покілъ зъ орломь купається, Steck. 127. я о 1 п 1 а «а Отъѣздъ въ войско вольн. (4 трубы) Закр. 55. Макс. 1831, 138. Паули, II, 45. — — покидає жінку, Макс. 1834, 142 Pauli II, 18 Удаль (свинство) Макс. 1831, 143 [закреслено], Прощаніе съ сестрой. Паули, II, 46 (?). Походъ зъ гетманскаго двора, Мет. № 25. Катериночка дурна дочка. Нов. № 2, Лук 88. 7 полківъ побивъ, Закр. № 161. Отѣздъ въ войско. „Засвистали“ Макс. 1834, 140. — — — я морозу не боюся — — 145, Голов. (сотникові коня etc Лук. 123. Закр. № 80, Бал. № 53, Pauli, II, 64. Бал. № 14, Лыс. № 11, Pauli, II, 49, Гул. № 47, I, 125, Нов. № 32 (3 вар.) Бал. 21 Рус. 28, Лук. 68 (2). — — — ой сівъ козакъ йісти — — 45, Голов. I, 102. Плачъ въ походѣ съ плачемъ [закреслено] — — 146 Pauli, II. 50. Едлич., II, 13. Гибель въ Моск. на службі — — 147 Закр. № 19, Едлич. II. 33, Коцип. V № 7. Бігає на пораду — — Лыс. № 6. Воспоминаніе о матери—Черн. II, 42, Паули, II, 50. Прощаніе съ дівчиною и вязаніе головы хусткою Морд. 246, Отъѣздъ въ Запорожье (соколиха) Макс. 1834, 144. „Омелько козакъ хорошій — Скальк., I, 324. 3 дороги въ Запорожье — — Штанг. 38/2 Мет. № 44. Отъѣздъ на Запорожье (отъ семейной сварки) Макс. 1834, 61. Закр. № 84. Паули, II, 31. Ильи. № 10, 11, 25, Голов. II, 55. Прощаніе съ сестрою, Мет. № 24, Лук. 59, Паули II, 53. Запорожскіе [закреслено] Дума про козацкое житье. Зап. I, 215 Кам. № 2. Юморъ-Черныш, II, 37.
