Сторінка:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf/100

— XCVI —

бок, як старша доба в історії України, що не маючи дум на честь тогочасних героїв, здавалась слабше захищеною від нападів з боку і тому „захищалася“ заходами патріотів, ріжними штучними способами. В поезії Хмельниччини легше було зорієнтуватись, ніж у старших верствах, і се пояснює, чому менше було помилок у підготовках до другого ніж до першого тому. Досвід, здобутий у роботі над першим томом, не грав тут великої ролі, бо, як сказано, план „Хмельницького et С⁰“ укладався також досить давно, а не безпосередньо перед виданням сього тому; тільки до сеї частини видавці могли зразу поставитись критичніше. Але треба відзначити, що вони не були зовсім безкритичними і що-до матеріялу з-перед Хмельниччини: так, між фальсифікатами, що торкаються старшої доби козаччини, ми все таки не бачимо „Дарів Баторія“ і „Чигиринської битви“. Тим більше значуча присутність „Сомка Мушкета“ й „Серпяги“.

Розділ V, що не встиг увійти до друку Історичних пісень, складаєтся з пісень про події кінця XVII в. аж до зруйнування Січи. Тут бачимо ще всі фальшовані пісні про Палія, „думу“ про Полтавську битву (24), далі — 25) дума про Коновченка, з ії варіянтів зазначено тільки три: два тексти Метлинського і один Цертелева за Максимовичем; до того додано кілька пісень на подібну тему: Головацького, Жеґоти Павлі, текст з Русалки Дністрової. Цікаво, що два перші тексти були потім згадані як „варіянти“ Коновченка в пізніших „Замѣткахъ о малорусскихъ думахъ“ Сумцова. Окремо між варіянтами Коновченка треба зазначити два варіянти зі збірки Новицького, що зістались невідомими; се могли бути і справжні думи^[1].

 

 [сьома картка 2-а стор.]

ВЫХОДЪ

Жовнерова мати, Гол. І, 132, 138, Паули II, 55 (17), 59 (21). Жовнеръ оставляє дівчину, Голов. I, 131, 145, II, 496, вродливий салдатъ Голов. II, 134, 135. Саломонъ, 65-14, 17. Походъ, Голов. II, 704.

Выѣздъ въ рекруты, Лук. 72 (7). Походъ новобранцівъ, Морд. 253. Пани рекрутъ выряжала, Макс. 1834, 156. [останні два рядки иншою рукою]

ЖИТЬЕ

Жовнер-кавалеръ коле дівчину, Голов. II, 212. Жовнер пъянствуетъ, Голов. I, 135. Прелести уланской жизни, Голов. I, 148, 149. Гуцулъ въ салдатахъ, Голов. I, 151. Дивчина не хоче йти за жовнера, Голов. I, 148. Жовнер на кватирі, Голов. I, 147, Едлич[ка]. I, 31. Швалежёры и дівчата, Голов. I, 140. Марусенька и ерунда, Голов. I, 140. Саламонъ, стр. 64–1, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 15, 16, 18, 19, 20, 21, 24, 25 Тарабанчукъ—Паули, II, 47 (4) Едличка. I, 19.

бѣдствіе салдатъ, Нов. № 39, 48. Надѣжда на вислугу, Нов. № 50, Паули II, 63. Салдатъ-гусарикъ, Ильн. № 12. офицерскій романъ, Паули II, 26.

Смерть на службѣ

Плаче отець мати забито сына, Голов. I, 137. Смерть новобранця, Голов. 146. Соломонъ, 68–26, 27, 28. Умирає жовніръ, Паули, II, 55 (16). Тѣнь воина, Голов. II, 708 Рус. 29.

Убитый сержантъ, Метл. 465.

Возвращеніе
.

Возвращеніе раненного и фройерка, Голов. I, 150.
Соломонь, 67–22, 23.
Сынъ возвращается поручиком, Паули. II, 23.
Продає жинку на подати, Голов. II, 217, Луче. 139 (32).
Нема добра через Німців, Голов. II, 300 (№ 296).
Цезарь и Польша, Голов. 332 (№ 469).

1. Два записи сеї думи зі збірки Новицького заховалися в архіві П. Житецького і можливо, що се ті самі варіянти, що були в руках редакторів Історичних пісень. Про згадані записи нижче.