лить прийдеть ся шлях до неї — зроби ся тигром на той час!
Герцель. О, вельможний пане! Полити кровю шлях… то…
Староста. Кров — сироватка, коли природа кличе наше тїло на празник розкішний!… Ну, прощай! Я знаю: ти усе придумаєш на самотї і прийдеш уже тодї менї оповістити! А за послугу будеш мати від мене тисячу червінцїв. Я жду тебе у замку! (Пійшов).
Герцель (сам). О, се служба ласа! 1000 червінцїв!… Дістанемо Бондарівну… Хоч так, хоч так! Вельможний староста потїшить ся нею недовго, я вже знаю, а опісля й я свою жажду вдоволю… Для себе добувати Бондарівну — трудно, щоб бешкету та ґвалту не зробити, а для вельможного -— се инша річ, тут ґвалт вже не поможе, коли сироваткою кров він зве!… Але обійдемо ся ми й без крови! Тільки скласти добрих два, щоб видумати, як дїло се зробити. Без жида не обійдеть ся. Мордохай! Іди сюди!… Розумний дуже жид… пораджусь з ним, що скаже… Велика сила жіноча краса, то правду староста сказав! Та й гроші сила не мала, скажу вже я від себе! Менї здаєть ся, що й чисту, як ранїшна роса, людину — можна купити за такі ласощі і принади!… Важна штука: честь дївоча, зневага батька! Ха-ха-ха! Химерні вигадки дурних людий, що замісць крови в них молоко по жилах ллєть ся!… Мордохай!
