98*
Ф. Енґельс. Передмова до четвертого видання
довгу примітку про гірничих робітників (стор. 509 — 515 третього видання). Інші ж незначні зміни е суто технічного характеру.
Далі я поробив ще деякі пояснювальні додаткові примітки, а саме там, де, як мені здавалося, цього вимагали змінені історичні обставини. Всі ці додаткові примітки подано у прямих дужках і позначено моїми ініціялами.
Цілковита перевірка численних цитат стала доконечною для англійського видання, що вийшло за цей час. Для цього видання наймолодша дочка Марксова, Елеонора, взяла на себе працю порівняти з оригіналами всі наведені цитати, так що цитати з англійських джерел, які становлять переважну частину цитат, там подаються не у зворотному перекладі з німецької мови, а англійською мовою тексту самого оригіналу. Отже, я повинен був узяти до уваги цей текст для четвертого видання. При цьому виявились деякі маленькі неточності. Неправильні посилання на сторінки, що сталися почасти підчас переписування із зшитків, а почасти в наслідок друкарських помилок, які назбиралися протягом трьох видань. Неправильно поставлено лапки або павзи, як це неминуче буває за масового цитування із зшитків з витягами. Місцями вжито не зовсім влучно обране для перекладу слово. Окремі місця цитовано з давніх паризьких зшитків 1843—1845 рр., коли Маркс іще не розумів англійської мови й англійських економістів читав у французькому перекладі; там, де через подвійний переклад сталась легка зміна у відтінку розуміння цитат, приміром цитати з Steuart’a, Ure’a та ін.,— тепер можна було використати англійський текст. Такі самі й інші дрібні неточності й недогляди. Коли ми порівняємо тепер четверте видання з попередніми, то переконаємося, що ввесь цей морочливий процес перевірки ані трохи не змінив у книзі нічогісінько такого, що варто було б зауважити. Лише однієї цитати не можна було знайти, а саме з Richard’a Jones’a (стор. 562 четвертого видання, примітка 47) (стор. 509 цього українського видання); Маркс, мабуть, помилився в заголовку книги. Всі інші цитати зберігають свою повну доказову силу або зміцнюють її в теперішній точній формі.
Але тут я мушу повернутися до однієї старої історії.
Мені особисто відомий один лише випадок, коли піддано під сумнів правильність Марксової цитати. Але що цей сумнів висувалось і після смерти Маркса, то я не можу його тут поминути.
В берлінській «Concordia», органі спілки німецьких фабрикантів, з’явилася 7 березня 1872 р. анонімна стаття: «Як цитує Карл Маркс». Тут із превеликим витраченням морального обурення й непарляментськими висловами твердиться, нібито цитату з Ґледстонової бюджетової промови від 16 квітня 1863 р. (вміщену у відозві з приводу заснування (Inaugura ladresse) інтернаціональної асоціяції робітників у 1864 р. і повторену в першому томі «Капіталу», стор. 617 четвертого видання, стор. 671 третього видання, стор. 561 цього українського видання) підроблено. У стенографічному (quasi - офіціальному) звіті Hansard’a, мовляв, немає ані словечка з речення: «Це приголомшливе збіль-
