Четверте видання вимагало від мене по змозі остаточно встановити так текст, як і примітки. Як я виконав це завдання, про це скажу коротко ось що.
Порівнявши ще раз французьке видання й рукописні помітки Маркса, я взяв із нього ще кілька додатків для німецького тексту. Вони є на стор. 80 (стор. 88 третього видання) (стор. 71, 72 цього укр. видання), стор. 458–460 (стор. 509–510 третього видання) (стор. 414–416 цього укр. видання), стор. 547–551 (стор. 600 третього видання) (стор. 496–499 цього укр. видання), стор. 591–593 (стор. 644 третього видання) (стор. 538–540 цього укр. видання) і на стор. 596 (стор. 648 третього видання) (стор. 542 цього укр. видання) в 79 примітці. Так само, за прикладом французького й англійського видань, я вмістив у тексті (стор. 461–467 четвертого видання) (стор. 416–422 цього укр. видання)
готовленої там протягом 1914–1917 років до «европейської», загальноімперіялістичної, досконалости) «державної машини».
Те саме читаємо з приводу цього і в тов. Сталіна в його доповіді на XV Всесоюзній конференції ВКП(б).
«Відомо, що в цьому питанні [про диктатуру пролетаріяту. Ред.] Маркс висловив ту думку, що диктатура пролетаріяту, як зламання старого державного апарату і створення нового апарату, нової пролетарської держави, є доконечний етап розвитку до соціялізму в країнах континенту, допустивши виняток для Англії і Америки, де, за заявою Маркса, мілітаризм і бюрократизм мало розвинені або зовсім но розвинені і де, через те, можливий інший шлях, «мирний» шлях переходу до соціялізму. Це було цілком правильно в 70-х роках.
Я думаю, що в 70-х роках, коли мілітаризм в Англії і Америці не був так розвинений, як згодом розвинувся, — це твердження було цілком правильно. У тому, що це твердження було правильне, ви могли б переконатися з відомого розділу брошури тов. Леніна «Про продподаток», де Ленін вважав не виключеним розвиток соціялізму в Англії 70-х років через згоду між пролетаріятом і буржуазією в країні, де пролетаріят становить більшість, де буржуазія звикла йти на компроміси, де мілітаризм був слабий, бюрократія була слаба. Але це твердження, бувши правильне в 70-х роках минулого століття, стало вже неправильне після XIX століття, в період імперіялізму, коли Англія стала не менш бюрократичною і не менш, коли не більш, мілітаристичною, ніж усяка інша країна континенту. У зв'язку з цим тов. Ленін говорить у своїй брошурі «Держава і революція», що «Марксове обмеження щодо континенту відпадає» тепер, бо настали нові умови, які роблять зайвим допускати для Англії виняток.
У тому саме і є велич Леніна, що він не віддавав себе в полон букві, що він зумів схопити суть марксизму і, виходячи з нього, розвивати далі твердження Маркса і Енґельса». Ред.
