Сторінка:Карл Маркс. Капітал. Том 1. Книга 1. Процес продукції капіталу. 1933.djvu/106

Цю сторінку схвалено

ВІДДІЛ ПЕРШИЙ

ТОВАР І ГРОШІ

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

ТОВАР

1. Два фактори товару: споживна вартість і вартість (субстанція вартости, величина вартости)

Багатство суспільств, що в них панує капіталістичний спосіб продукції, з'являється як «величезне нагромадження товарів»,^[1] поодинокий товар — як його елементарна форма. Тому наш дослід починається аналізою товару.

Товар є передусім зовнішній предмет, річ, яка своїми властивостями задовольняє ті або інші людські потреби. Природа цих потреб, чи походять вони, приміром, від шлунку, чи від фантазії, ані трохи не змінює справи.^[2] Тут також не в тому справа, як саме річ задовольняє людську потребу: чи безпосередньо, як засіб існування, тобто як предмет споживання, чи обхідним шляхом, як засіб продукції.

Кожну корисну річ, як от залізо, папір тощо, можна розглядати з подвійного погляду: з погляду якости і з погляду кількости. Кожна така річ є сукупність багатьох властивостей, і тому може бути корисна з різних боків. Відкрити ці різні боки, а значить, і різноманітні способи вживання речей — це справа історичного розвитку.^[3] Такий характер має й винахід суспільних

↑ К. Marx: «Zur Kritik der Politischen Oekonomie», Berlin 1859, S. 4. (K. Маркс: «До критики політичної економії», ДВУ, 1926 р., стор. 45).
↑ «Бажання має собі за передумову потребу; це апетит духа, і він для нього так само природний, як голод для тіла… більша частина (речей) має свою вартість, тому що вони задовольняють потреби духа» («Desire implies want; it is the appetite of the mind, and as natural as hunger to the body… the greatest number (of things) have treir value from supplying the wants of the mind»). (Nikolas Barbon: «А Discourse concerning coining the new money lighter, in answer to Mr. Locke's Considerations etc.», London 1696, p. 2, 3).
↑ «Речі мають унутрішню властивість (vertue — так специфічно означує Барбон споживну вартість), що всюди є однакова, як от, приміром, властивість магнету притягати залізо» («Things have an intrinsick vertue, which in all places have the same vertue; as the loadstone te attract iron»). (N. Barbon: «A Discourse concerning coining the new money lighter», p. 16). Властивість магнету притягати залізо стала корисною лише тоді, коли за її допомогою відкрито магнетову полярність.

[1] К. Marx: «Zur Kritik der Politischen Oekonomie», Berlin 1859, S. 4. (K. Маркс: «До критики політичної економії», ДВУ, 1926 р., стор. 45).

[2] «Бажання має собі за передумову потребу; це апетит духа, і він для нього так само природний, як голод для тіла… більша частина (речей) має свою вартість, тому що вони задовольняють потреби духа» («Desire implies want; it is the appetite of the mind, and as natural as hunger to the body… the greatest number (of things) have treir value from supplying the wants of the mind»). (Nikolas Barbon: «А Discourse concerning coining the new money lighter, in answer to Mr. Locke's Considerations etc.», London 1696, p. 2, 3).

[3] «Речі мають унутрішню властивість (vertue — так специфічно означує Барбон споживну вартість), що всюди є однакова, як от, приміром, властивість магнету притягати залізо» («Things have an intrinsick vertue, which in all places have the same vertue; as the loadstone te attract iron»). (N. Barbon: «A Discourse concerning coining the new money lighter», p. 16). Властивість магнету притягати залізо стала корисною лише тоді, коли за її допомогою відкрито магнетову полярність.

[1]

[2]

[3]