зиму. На північній Марсовій півкулі між весняним та осінним зрівнанням минає 381 днів та 17 годин а між осінним та весняним тільки 305 днів та 6 годин. На південній півкулі за те є відворотно. От такі то панують там відносини, що дуже відріжняються від земних, що розуміється дуже впливає на марсійський клімат й здогадне життя на Марсі.
На обох марсійських бігунах запримічено ясні, біляві плями, що зростають в холодній порі року а корчаться літом. Очевидно будуть це снігові та ледяні маси, які бачимо на бігунах і на нашій землі. Один з італійських астрономів відкрив під кінець XIX-го віку на Марсовій поверхні на місцях здогадних суходолів смуги, незвичайно правильного вигляду, які проголосив каналами. Однак пізніші досліди не виказали стійности його помічень. Все-ж таки всі дотеперішні досліди виказали безперечне істнування на Марсі суходолів, атмосфери, яка окружає планету, істнування водня та кисня хоч в меншій кількости як на землі, загалом всякі сприятливі обставини для розвитку орґанічного життя на планеті. Вже на початку ХХ-го віку стверджено істнування хмар в Марсовій атмосфері та сніжних опадів на північній його півкулі підчас тамошньої зими. Що до висоти теплоти, яка істнує на Марсі так поодинокі вчені дуже ріжняться в своїх поглядах на цю проблему. Всеж таки загально признають, що Марсова температура мусить бути низька, хоч знов не така, щоб орґанічне життя було на ньому неможливе. Та-ж чейже на землі маємо околиці з дуже низькою температурою а таки живуть там люди й звірята, є рістня, взагалі є хоч сякі-такі умовини для істнування життя. Коли-ж отже потягнемо паралєлю між нашою землю і Марсом то правда по боці тих вчених, які кажуть: чому-ж отже на Марсі не моглоб істнувати орґанічне життя, коли воно так буйно розвинулося в подібних обставинах на землі?
Чи-ж наша земля малаби бути виїмком у всесвіті? Таж людство давно вже закинуло ґеоцен-
