не можна, товаришко. Насамперед — громадські обов'язки, а тоді вже — всяка там романтика.
— Тут не романтика… Тут справа серйозна.
— Революції немає діла до сердечних драм, а мені й поготів. Хоч Рогожін і приятель мені, але…
Тася остаточно опанувала себе.
— Облиште цей тон і цю тему, т. Байсунгуров! Коли вам Рогожін приятель, мій обов'язок попередити вас, що я маю підстави вважати його за людину непевну. Більше я вам нічого не скажу.
Байсунгуров розвів руками.
— Ну от вам! А я маю всі підстави вважати його за людину цілком певну, чесну й щиру. Йому тільки важко самотужки знайти собі вірну путь. Давайте краще розв'яжемо це непорозуміння.
— Я вас прохала облишити цю тему. Пошліть когось іншого до Гудермесу, я поїду на Прохладну.
— Ви поїдете до Гудермесу!
— Я сказала, що поїду на Прохладну.
— Ви поїдете до Гудермесу, бо на Прохладну їде Рогожін! З вами виїде Шевцов, повідомте його.
Рогожіна силувано розсміялася.
— Ах, вибачте, я помилилася. Я хотіла сказати, що їду до Гудермесу.
Другого дня Рогожін виїхав через Беслан і там застряв між переповненими поїздами головної колії. На станції стояло кільки ешельонів і пасажирський поїзд. Де тільки можна було у вагонах, на ступеньках і буферах, наче мухи, налипли сірі салдатські постаті. Роз'єднані частини 39-ї дивізії мішалися з розформованими тиловими запасними полками, одиначками фронтовиками, біженцями. Кожен чіплявся до першого-ліпшого поїзду і вся ця маса сунула на північ, як повінь, сіючи безладдя, бо колія не пристосована була до такого руху.
Рогожін даремно заглядав до забитих постатями й клунками дверей і вікон. Його зустрічали одвертим глумом.
— Провалювай, ваше благородіє! У нас тут — для некурящих!
— Котись ковбасою в перший кляс, де немає нас!
— Товаришочки! Та що ж ви, сукини сини, обіждаєте пана офіцера? Тут же в нас є одне містечко… в сартирі, вниз головою.
Виляски реготу розляглися навколо. З вікна визирнули вільгельмові вуси Нагнибіди.
— Рогожін!.. Братишки!.. Та це ж наш чоловічок! Гаврило Петровичу! Сюди!
— Нагнибідо?.. Чого це ти… чого це ви тут?
— Та тут — ціла сторія… Маринку розшукував. А ви куди? На Прохладну, кажете? Почекайте хвилинку.
