Ця сторінка ще не вичитана
— 129 —
— «Тепер от дійшов я того, що тебе знева- ж аю !* промовив він згорда: — «ти не захотіла вийти за почтйвого приньця- ти не збагнула смаку ні в троянді, пі в соловейку- але за цяцьки сви- наря змогла цілувати!... Така-ж тобі й ша'паЬ
На тім і пішов він до свого королевства, та ще й дверима грюкнув під носом. Тепер, от, було доладу їй, стоячи під дверима, співати:
«Ох мій любий Августе! Мипулись радости!»
