«Ох, мій любий Августе,
Минулись радости!»
Але в горщику тому надзвичайне ще було те, що хто було над ним в парі пальця подерже, то зараз нюхом почує, в якій печі, яка страва го- тується, по цілому місту? Справді— це було щось пішого пад троянду!
Раз ото ходила царівна з царедворками на прогулнику; коли чує,--щось вигравав пісеньку. Вона зупинилася й зраділа, бо й сама уміла це* го «Августа» грати- правда, тільки одну цю пї- сепьку грати іі уміла, та й то одним пальцем.
— «Це та сама, що іі я вмію!» сказала вона:- «мабуть свинарь цей чоловік освітиий! Слухайте, підіть хто, спитайте, що коштує та гралочка!»
Мусила одна царедворка до его полізти, але вона узулась на те в личані постоли.
— «Щб хочеш ти за свого горщика?» спита- лась царедворка.
— «Десять поцілунків царівни!» каже свинарь.
— «Воронь Боже/»— злякалась царедворка.
- «Дешевше не буде!» каже свинарь.
— «Ну, що він там просить?» питається царівна.
