почитували Словяни инших меньших богів, як Даждбога або Хорса бога сонця, Морену богиню смерти, Ладу богиню краси і весни, та віддавали почесть меншим божкам як Дїдам (опікуни домів) Русалкам, Топелицям і ин. Головні сьвята у Словян були в честь бога сонця: Коляда, яке обходили з кінцем грудня в честь повертаючої сили сонця і Купало в лїтї в честь родючої сили сонця. Словяни вірили в посмертне житє, в нагороду або кару за свої дїла. Тїла померших палено, або закопувано в землю, а при погребі справлювано великі бенкети.
Перша словяньска держава. В часах великої вандрівки народів переходили через словяньску територию ріжні орди, яким все підлягали Словяни: як Гуни, Болгари Авари. В борбі з ними повстає перша словяньска держава. Якийсь чоловік, іменем Само, незвістного походженя (чи Словянии чи Франк) зорґанїзував около 650. р. денеякі словяньскі племена, скинув аварске ярмо, ба навіть відпер франконьскі війска, які напали на єго державу, однак, по смерти Самона, єго держава дуже скоро розлетїла ся.
Великоморавска держава. Нова словянска держава творить ся в IX віцї, а осередком єї стає Моравія, яка під проводом князїв Мойміра, Растича, а перевовсїм Сьвя-
