Наслїдники Кльодвика. По смерти Кльодвика провадили єго сини дальші завойованя і розширили границї франконьскої держави, але незгода в королївскій родинї, довела до подїлу держави. Істория панованя наслїдників Кльодвика се сумний образ нелюдянности, жорстокости, віроломства і родинних борб серед яких держава Кльодвика дїлить ся на части. Найбільше жорстокою і завзятою була борба поміж двома королевими, Брунегільдою з Австразиї і Фредегондою з Нейстриї. Остаточно держава Франків подїлила ся на дві части, східну Австразию в якій переважав германьский елємент і західну Нейстрию з перевагою романьского елєменту.
Кароль Мартель. Королї обидвох франконьских держав не мали жадного значіня, а були королями лише з імени. Цїлу управу держали в своїх руках урядники, що мали давнїйше лише нагляд над двірским господарством і завідували королївским двором. Тоті урядники звали ся Майордомами (Maior domus). Одним з таких майордомів був Пепін Молодший з Австразиї, він побив майордома з Нейстриї і сполучив цїлу франконьску державу в своїх руках. Єго син Кароль Мартель, (Молот) управляв державою від 714. — 741. р. і вславив ся побідою над Арабами, котрі здо-
