міст зискало саморяд, та стало зависимими лише від цїсарів. Для лїпшої оборони перед князями, лицарями, та для забеспеченя торговлї, творили міста союзи, з поміж яких найважнїйшим був союз Ганза, на якого чолї стояло місто Любека. До сего союза належало богато міст над нїмецким і балтицким морем. Між иншими належав до Ганзи наш Новгород над Ільменвским озером. Ганза була так сильною, що навіть даньскі королї мусїли уступати перед союзом міст.
Побіч купцїв, які творили велику частину звичайно найбогатшої людности в містах, повстає осібна кляса реміснича. Купцї і ремісники становили головну частину мійского населеня. Ремісники лучшіи ся в союзи звані цехами, а цехів було тілько, кілько родів ремесла. Найбогатші купцї і ремісники звані патрициями, правили звичайно містом, з поміж них вибирано мійску раду, бурмістра і мійских урядників. До зросту міст причинювали ся часто королї, які шукаючи в містах союзників проти непокірних князїв, за поміч від міст обдаровували міщан ріжними привілєями. Одним з таких важних привілєїв було складове право, на підставі якого жаден купець не міг переїхати через місто, щоб не задержав ся в нїм кілька або і кільканайцять днїв.
В часах хрестоносних походів розвиває
