Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/169

Ця сторінка вичитана
— 165 —

Повстанє лицарских орденів. Підчас хрестоносних походів повстали численні лицарскі ордени, які були якби полученєм лицарского духа з монастирским житєм. Члени лицарских орденів були монахами, складали всї монаші обіти, а крім сего обовязували ся боронити Христової віри і паломників перед невірними; на голос дзвона спішили они на молитву, на звук воєнної труби до бою. По першім хрестоноснім походї повстали два лицарскі ордени. 1. Орден Йоанїтів 1048. заложений італїйскими купцями, якого цїлию була опіка над паломниками і хорими, до чого додано пізнїйше обовязок борби з невірними. По упадку Єрусалимского королївства перенесли ся Йоанїти на Кипр, відтак на Родос а звідси на остров Мальту. Сей орден з імени істнує єще до нинї. 2. Орден Темпляриїв заложений 1118. р. францускими лицарями, провадив завзяті борби з Магометанами. По утратї Палєстини перенїс ся на остров Кипр. Орден Темпляриїв знесено 1312. Підчас третого хрестоносного походу повстав оден з найважнїйших орденів, нїмецкий орден Пречистої Дїви Мариї. По утратї Палєстини переніс ся нїмецкий орден до Венециї, а звідси на зазив мазовецкого (в Польщі) князя Конрада до Польщі. Від Конрада дістав орден Хелминьску землю і з відси почав воювати