саска не хотїла поселяти ся в новозаложених містах, видав Генрик приказ, що кождий девятий чоловік має ся поселити в містї. Генрик старав ся дуже про новоосновані міста і надїляв їх численними привілєями, щоб через се збудити у сїльскої людности охоту іти до міст. Рівночасно старав ся Генрик о добірну кінноту, яку випробував в борбі зі Словянами, що мешкали над Гавелею і Спревою. Відтак звернув ся він проти Чехів, над котрими панували князї з роду Перемишлїдів і змусив їх до признаня своєї зверхности.
Приготовивши ся до війни, відмовив Генрик Уграм гарачу, за що Угри зараз слїдуючого року впали до Нїмеччини, але Генрик побив їх цїлковито над рікою Унструтою 933. і змусив їх завернути назад в Угорщину.
Генрік I. є дїйсним основателем нїмецкої держави. Перед єго панованєм була нїмецка держава близькою розкладу на поодинокі зовсїм назависимі князївства. Поодинокі племена як Саксонцї, Бавари уважали ся зовсїм осібними нїчим незвязаними зі собою народами. За Генрика нїмецкі племена получили ся в одну цїлість готову до борби з ворогами.
Оттон I. Великий. По смерти Генрика I вступив на престіл єго син Оттон I. Великий.
