Сторінка:Йосип Чайківський. Всесвітна історія. Том II.djvu/107

— 103 —

найбільше на напади Половцїв старав ся погодити всїх князїв і спільними силами ударити на Половцїв. За єго радою зібрали ся 1097. в Любечи всї князї з родини Ярослава Мудрого. На зїздї запали три важні ухвали. 1. ухвалено прнціп отчини, значить усунено право старшеньства, а заведено право дїдиченя. 2. Санкционовано стан посїданя, себто признано всїм князям все, що в тій хвилї посїдали. 3. Заключено союз всїх князїв проти Половцїв. Хотяй на зїздї присягли всї князї, що не будуть воювати проти себе, то щирости у них зовсїм не було і зараз по зїздї, стали ся подїї зовсїм не ідилїчні. Бояри Давида Волиньского звернули уваги свого князя на се, що Василько теребовельский князь входить в союз з Володимиром Мономахом. На тім тлї повстала інтриґа, що Василько хоче відобрати Давидови Волинь, а Володимир Мономах хоче заняти Київ. Наслїдок сеї інтриґи був дуже сумний. Сьвятополк запросив до себе Василька, зловив єго і казав ослїпити. Лїтопись каже, що Володимир Мономах получив ся з князями чернигівщини Ольговичами, і виступив оружно проти Сьвятополка. Сьвятополк, щоб увільнити ся від кари, зложив цїлу вину на Давида, котрому відобрано Волинь. В дїйсности річ мала ся дещо инакше. Сьвятополк позбувши ся Ва-