Сторінка:Йогансен Михайло. Доробок (1924).djvu/79

Цю сторінку схвалено

Дві тисячі літ були-б ви богом,
У храмі стояв-би ваш мідний геній.
За тисячу з вас зробили-б святого,
Тепер ви просто — товариш Ленін.

Тепер, товаришу любий, далекий, коханий
Із вас шамани нічого не зроблять, нічого —
Хіба на папері пером поганим
В титана якогось пошиє поетик убогий.

Утніть, поети, похвальних пеонів,
Величенні розвідки жарте вчені.
Ні, вам не вдасться зробити ікони
З нашого, людського імени: Ленін.

Сутулий, потомлений станули перед очима
І дивитесь з нами на наші поля злиденні.
Схилилася тихо земля горбата, родима
І каже з нами: вмер товариш Ленін.