Цю сторінку схвалено
ЗАВТРА ЗНОВ ДО ВАРСТАТУ.
А сьогодні вечір. Яке соковите листя!
Яке рідне дерево.
Собака пробіг — теж непоганий
Об дерево чистить
І тре волохате черево.
Завтра знов до варстату.
Люблю машину. Вона блискуча й гостра.
Люблю й ненавиджу: вона мов жінка,
Ласкава й ловка, але не любить, коли я п'яний
І не пускає ні на хвилинку.
Завтра знов до варстату,
А сьогодні вечір і, мов невірний апостол,
Обіймаю осику росп'яту
І цілую кору і пальці вкладаю в вирубану рану.
Завтра знов до варстату.
