Сторінка:Йогансен Михайло. Доробок (1924).djvu/73

Цю сторінку схвалено

Потяг урізавсь у сніг,
О-ге! нарізавсь на морок.
Бриза збиває з ніг,
Завиває, закручує порох.

Переголосили, переворушили минулий вік
(Навиває, накручує порох)
Чоловічий загнузданий крик
Дзик і стон!..

Так стій-же — зубило під цвях
Забивай зубами, товариш,
У снігах, уночі, у полях
О, потяже, на-що ти мариш?

Надривай напружені груди,
Сичи, висвистуй, сифонь!
Ми з тобою — ми перші люди,
Ти — наш останній огонь.