Сторінка:Йогансен Михайло. Доробок (1924).djvu/52

ВЕЧІР.

Заснув — і прокинувся в морі
Засинало в білих пісках
І дививсь і куняв хворий
З рукою на сивих очах

Як піною плечі вкрило
Як хвилі лоскочуть руді
Не вчувся старечим тілом
Хитнувсь — і заник у воді.