Сторінка:Йогансен Михайло. Доробок (1924).djvu/49

Цю сторінку схвалено
ХМАРКУ НА ЗАХІД.

…І знову хмарам вітер сниться,
І тихо спіють в ясноокеані
Водою вільною вагітні вівці,
І сплять і марять, поки час настане.

Мої отари, мрій грозових повні,
Ідіть на захід над міста одвічні,
Несіть поволі, тихо, в своїй вохкій вовні.
Тихо несіть насіння блискавичне.

І всю росу, що випала на чоло,
І всю росу, що попалила вії,
І всю росу, що виплекало поле,
Зберіть поволі, тихо, поки час наспіє.

І коли світ останню кров ростопить,
Коли на площах падатимуть діти,
Як громова гармата, вдарте по Европі.
Іспопеліть у корінь паразитів
І в океан знесіть золу в останньому потопі.